от мест нахождения ВВ

inhabited building distance — минимально допустимое расстояние ( от мест нахождения ВВ) до жилищ

1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.

I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);

2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];

3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.

I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;

4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;

5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;

6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.

* * *

1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́на

2) ( служба) мі́сце; ( должность) поса́да

дружественный криптоаналитик (специалист, анализирующий шифры с целью нахождения в них скрытых уязвимых мест, что позволяет вносить в эти шифры необходимые изменения для повышения их стойкости).

определение с. (напр., стоимости, добротности товара) Abschätzung f

определение с. Begriffserklärung f; Bestimmung f; Definition f; Festlegung f; свз. Identifizierung f; Nachweis m

определение с. абсолютного возраста absolute Altersbestimmung f

определение с. базы данных Datenbasisdefinition f

определение с. вида симметрии Symmetriebestimmung f

определение с. вкуса Geschmacksprobe f

определение с. влажности Feuchtebestimmung f; Feuchtigkeitsprüfung f; Naßprobe f; Wasserbestimmung f

определение с. влажности (древесины) методом экстракции Extraktionsverfahren n

определение с. возраста Altersbestimmung f; Datierung f

определение с. восстановительной способности жидкости, выражаемой временем обесцвечивания индикатора в секундах Indikator-Time-Test m

определение с. времени Zeitbestimmung f

определение с. высоты Höhenbestimmung f; Höhenmessung f

определение с. вязкости битумов поплавковым вискозиметром Schwimmprobe f

определение с. герметичности консервных банок Kondimeterprüfung f

определение с. границ Grenzenbestimmung f

определение с. гранулометрического состава Korngrößenbestimmung f

определение с. дальности Entfernungsbestimmung f; Entfernungsmessung f

определение с. данных Datendefinition f

определение с. дебита гидрот. Ergiebigkeitsbestimmung f

определение с. десятичных разрядов Dezimalstellenverschiebung f

определение с. жёсткости (воды) Härtebestimmung f; Härteprobe f; Härteprüfung f

определение с. задания Auftragsbeschreibung f; выч. Job-Definition f

определение с. запылённости весовым методом gravimetrische Bestimmung f

определение с. запылённости счётным методом konimetrische Bestimmung f

определение с. зольности Aschebestimmung f; Aschengehaltsbestimmung f

определение с. зрелости (вискозы) Reifebestimmung f

определение с. изделия Produktbeschreibung f

определение с. качества поверхности Oberflächenprüfung f

определение с. количества Quantifizierung f

определение с. конечной точки хим. Endpunktbestimmung f

определение с. консистенции Steifeprüfung f

определение с. консистенции (бетонной смеси) по усадке конуса стр. Ausbreitversuch m

определение с. координат Einmessen n

определение с. курса ав. Kursfindung f

определение с. мест повреждений кабельных линий Kabelfehlerortung f

определение с. места Lagebestimmung f; Zuteilung f

определение с. места нахождения воен. Standortbestimmung f

определение с. места повреждения свз. Fehlerortsbestimmung f; Fehlerortung f; Störungseingrenzung f

определение с. места повреждения кабеля Kabelfehlerortung f

определение с. места судна Schiffsortbestimmung f; Schiffsortsbestimmung f

определение с. местности Lagebestimmung f; Ortsbestimmung f; Standortbestimmung f

определение с. местонахождения (транспортного средства) Fahrzeugortung f

определение с. местонахождения ИСЗ м. Satellitenortung f

определение с. местоположения Lagebestimmung f; Ortsbestimmung f; Ortung f; Standortbestimmung f

определение с. местоположения воздушных целей Luftortung f

определение с. местоположения при помощи радиосредств Funklagebestimmung f

определение с. микрометодом Mikrobestimmung f

определение с. микроэлементов Bestimmung f von Spurenelementen

определение с. молекулярного веса Molekulargewichtsbestimmung f

определение с. мощности Leistungsbestimmung f

определение с. мощности (напр., двигателя) Leistungsprüfung f

определение с. мощности торможением (напр., двигателя) Abbremsen n; Abbremsung f

определение с. мощности торможения Abbremsen n

определение с. мощности электродвигателя Motorauslegung f

определение с. набора и размеров помещений Baukörpergestaltung f

определение с. наличия орг. Bestandsermittlung f

определение с. направления Funkpeilung f; рлк. Peilung f; Richtungsbestimmung f

определение с. нуля Nullpunktbestimmung f

определение с. объёма Kubierung f

определение с. основных размерений судна внутреннего плавания Eichung f

определение с. параметров Auslegung f; Dimensionierung f

определение с. параметров орбиты Bahnbestimmung f; Flugbahnbestimmung f; Flugbahnbestimmungen f pl

определение с. параметров траектории Bahnbestimmung f; Flugbahnbestimmung f; Flugbahnbestimmungen f pl

определение с. пенетрации (консистентных смазок) Konsistenzprobe f; Konsistenzprüfung f

определение с. плотности Dichtebestimmung f; Dichtemessung f

определение с. по стандарту Standardbestimmung f

определение с. погрешности Fehlerabschätzung f

определение с. поперечных сил Querkraftbestimmung f

определение с. предела выносливости при симметричном или несимметричном цикле Schwingungsversuch m

определение с. прочности Festigkeitsbestimmung f

определение с. размеров Bemessung f; Dimensionierung f; Maßbestimmung f

определение с. разрешающей способности опт. Auflösungstest m

определение с. сечения Querschnittsbestimmung f

определение с. сил Kraftmessung f

определение с. силы Kraftmessung f

определение с. сминаемости (ткани) Knitterprüfung f

определение с. смол Harztest m

определение с. содержания аммиака (в сточных водах) Ammoniakbestimmung f

определение с. содержания смол Teerprobe f

определение с. твёрдости Härtebestimmung f; Härteprobe f; Härteprüfung f

определение с. твёрдости вдавливанием двух конусов Doppelkegeldruck-Härteprüfung f

определение с. твёрдости вдавливанием шарика матер. Kugeldruckhärteprüfung f; Kugeldruckversuch m

определение с. твёрдости вращающимся конусом Rollhärteprüfung f

определение с. твёрдости методом вдавливания Eindringhärteprüfung f; Eindringverfahren n; Eindringversuch m

определение с. твёрдости методом отскока (напр., по Шору) Rückprallhärteprüfung f

определение с. твёрдости методом отскока матер. Rückprallhärteprüfung f; Rücksprunghärteprüfung f

определение с. твёрдости методом царапанья Ritzhärteprüfung f

определение с. твёрдости по Бринеллю Brinell-Härteprüfung f; Brinell-Probe f; Brinell-Prüfung f

определение с. твёрдости по Бринеллю вдавливанием шарика Brinellsche Kugeldruckprobe f

определение с. твёрдости по величине поверхности отпечатка Härtebestimmung f nach der Eindrucksfläche

определение с. твёрдости по глубине вдавливания Härtebestimmung f nach der Eindruckstiefe

определение с. твёрдости по Кнупу Knoop-Härteprüfung f

определение с. твёрдости по Мартенсу Kugeldruckhärteprüfung f nach Martens; матер. Martens-Härteprüfung f

определение с. твёрдости по Мартенсу (США) Monotron-Härteprüfung f

определение с. твёрдости по отпечатку алмазной пирамиды Pyramiden-Härteprüfung f

определение с. твёрдости по отпечатку индентора (напр., шарика) при ударной нагрузке Fallhärteprüfung f

определение с. твёрдости по Роквеллу Rockwell-Härteprüfung f

определение с. твёрдости по Шору Härteprüfung f nach Shore; Kugeldruckhärteprüfung f nach Shore; матер. Shore-Härteprüfung f

определение с. твёрдости с использованием конуса в качестве индентора Kegeldruck-Härteprüfung f; Kegeldruckprobe f; Kegelhärteprüfung f

определение с. твёрдости с помощью маятникового прибора Pendelhärteprüfung f

определение с. твёрдости с предварительным нагружением Vorlasthärteprüfung f

определение с. твёрдости с предварительным нагружением индентора Härteprüfung f mit Vorkraft; Härteprüfung f mit Vorlast

определение с. текучести по стаканчику пласт. Becherversuch m

определение с. температуры воспламенения Brennprobe f

определение с. температуры застывания Kälteprobe f; Stockprobe f

определение с. теплотворной способности Heizwertbestimmung f

определение с. теплоты сгорания Heizwertbestimmung f

определение с. узора ткани Aussetzen n des Musters

определение с. упитанности скота Mastgradbestimmung f

определение с. фракционного состава Destillationsanalyse f; Siedeanalyse f

определение с. характеристик крыла ав. Flügelauslegung f

определение с. цвета Farbbestimmung f

определение с. численного значения Auswertung f

определение с. экстремумов Extremwertbestimmung f

 

дружественный криптоаналитик
Специалист, анализирующий шифры с целью нахождения в них скрытых уязвимых мест, что позволяет вносить в эти шифры необходимые изменения для повышения их стойкости.
[[http://www.rfcmd.ru/glossword/1.8/index.php?a=index&d=23]]

Тематики

• защита информации

EN

• friendly cryptanalyst